20 березня проводиться День сніговика. Якщо вам вдалося його зробити взимку - подивіться, як він себе почуває зараз. Ці березневі заходи у другий декаді місяця мають традиційний щорічний характер.

Ніщо не може бути більш уособленням свят зими та негоди, ніж сніговик - три складені один на одного снігових кулі, увінчані неелегантним морквяним носом і чепурним капелюхом. Згідно з «Історією сніговика», при його виготовленні протягом години спалюється приблизно 238 калорій. Це більше, ніж танці, і не так далеко від того, щоб відповідати хорошій велосипедній прогулянці.

За словами дослідника сніговиків Боба Екштейна, який подорожував світом у пошуках перших згадок про сніговиків в стародавніх документах, а пізніше написав «Історію сніговика», Брюссель, Бельгія колись була майданчиком для великої інсталяції збоченого снігового мистецтва в 16 столітті. Назване «Чудом 1511 року», бельгійці обладнали громадські та приватні землі більш ніж 100 сніговиками, які чинили різні непристойні дії. Природно, деякі громадяни вважали це обурливим. Не часто велике мистецтво стає жертвою відлиги.

Кажуть, що танення сніговиків може передбачити погоду. Сполучені Штати – не єдина країна з дивною традицією передбачення погоди. У Цюріху, Швейцарія, місцеві жителі звертаються до Беггу, сніговика заввишки понад 3 метри, набитого соломою, ватою та динамітом. Але замість того, щоб чекати, поки він побачить свою тінь, як це буває в День бабака чи розтане, люди збираються на міській площі, щоб привітати його, охопленого полум'ям. Вважається, що чим раніше голова Бегга вибухне, тим ближчі городяни до весни.