Я сукенку вишивала Ляльці білокосій, Черевички підбивала – Не ходити ж босій. Перед святом з рукавиці Зшила кожушинку. Пишна лялька у світлиці Схожа на картинку. А дідусь, як до криниці Вирушає вранці, Все шукає рукавицю, Ту, яка на ляльці. Дідусеві, бачу, зимно. Що ж мені робити?.. Рукавицю з кожушини Почала я шити. Доки шила рукавицю – Вже настало літо. У саду співають птиці, Розцвітають квіти. І дідусь промовив тихо, Любо, не обидно: - З тебе виросте кравчиха, По роботі видно. (Платон Воронько) |