Слався, людино, коли по землі Йдеш ти як ратай, сіяч, будівничий. Слався, коли і крізь муки й жалі Праця тебе огріває і кличе. Слався, коли з-під крила самоти Вітру і сонцю назустріч виходиш, З друзями разом майструєш мости, Разом з братами над світом їх зводиш. Слався, коли в понадхмарні краї Мужньо човном блискавичним сягаєш, Слався, коли у великій сім’ї Пісню свою по новому співаєш. Слався, людино, що оком ясним Завтрашнє бачиш, як щастя видиме, Вір мені, брате; і в грудні твоїм Серце твоє первомаєм цвістиме. (Максим Рильський) | 
ДО ПОЧАТКУ 
Про нас 
Свята
Святкові
