Ти – небес бездонна висота. Океанів неоглядні ширі. Ти – у небі чайка золота, Білий світ у злагоді та в мирі. Ти – зоря, що за мільйони миль, І розрада у тяжкій зажурі, У твоїх очах то повен штиль, То цунамі невблаганні бурі. Ти, як космос, - без небес і дна, Недосяжна, тиха і всевладна. Ти – весна над світом молода, Доброму і світлому початок. Ти й в своїй гріховності свята, Велелюдне, многолике свято. То метеоритом спалахнеш, В безвісті навіки десь пропавши. То нарцисом в когось зацвітеш На екрані пам’яті назавжди. Землю грієш, наче свій вігвам, Силою єства та сонцем плоті. Гімн співаю серцю і рукам, Непогрішним в щасті та в скорботі. | 
ДО ПОЧАТКУ 
Про нас 
Свята
Святкові
