Числівники — це слова, що означають певну кількість або порядок предметів при лічбі.
1. За значенням, структурно-граматичними властивостями та характером вживання числівники поділяють на два розряди: кількісні й порядкові.
Кількісні відповідають на питання скільки? (дві біржі; п 'ять комп 'ютерів; два ваучери; чотири асоціації тощо).
Порядкові — відповідають на питання котрий за порядком? (шостий будинок; третій місяць; тринадцята аудиторія тощо).
Кількісні числівники поділяються на чотири групи:
власне кількісні позначають кількість предметів у цілих одиницях (п'ять акціонерних товариств; десять облігацій; дванадцять простих векселів; сто малих підприємств);
неозначено-кількісні позначають загальну кількість, точно не вказану (безліч квітів; мало автомобілів; декілька днів; кілька годин). Ці числівники співвідносні з прислівниками, їх значення розрізняють за контекстом (багато працює —присл.; багато комерсантів —числ.);
кількісно-збірні позначають кількість предметів у їх сукупності як одне ціле (двоє каченят; четверо ведмежат; шестеро онучат). Ці числівники легко субстантивуються, наприклад: Семеро на одного не чекають (нар. тв.); ...От уже їх двоє (укр. казка).
В українській мові літературною нормою є вживання числівників двоє, троє, четверо, п'ятеро... десятеро, одинадцятеро, дванадцятеро, а також числівників, що виражають парність: обидва, обидві, обоє;
|