Синоніми — це слова відмінні одне від одного своїм: звуковим складом, але близькі або тотожні за значенням.
Наприклад: сміливий, відважний, хоробрий, безстраш-
ний, героїчний.
Синоніми поділяються на три основні групи:
1) лексичні синоніми, що відрізняються смисловими відтінками {відомий — видатний — славетний — знаменитий);
2) стилістичні синоніми — це слова, що відрізняються, стилістичним і емоційним забарвленням (говорити — мовити — пророчити — верзти);
3) абсолютні синоніми — зовсім не відрізняються значенням і в усякому контексті можуть вживатися без будь-якої відмінності {мовознавство — лінгвістика; століття — сторіччя). Таких синонімів в українській мові небагато. Синонімічні засоби мови мають глибоко національний характер. Вони свідчать про самобутність і специфіку мови. Уміле використання їх дозволяє розкрити те або інше поняття в усій його повноті. Однак надмірне нанизування синонімів, не виправдане змістом висловлювання, тільки засмічує мову.
Незнання синонімічних можливостей призводить до помилок. Часто виникають ускладнення, коли в російській мові на позначення певних понять існує одне слово, а в українській мові — кілька. Деякі слова відрізняються лише префіксами. Тут треба бути особливо уважними, бо заміна однієї букви може вплинути на значення слова та всього тексту.
Запам'ятайте значення слів-синонімів, що часто вживаються в діловому мовленні:
|