
На Філіппінах було прийнято шість конституцій. П’ять з них вступили в силу після здобуття країною незалежності у 1898 році:
- Конституція 1899 року — перша конституція Філіппін, яка була проголошена після здобуття незалежності від Іспанії. Вона була прийнята на конгресі в Малолосі (1899-1901 рр.), але через Американсько-філіппінську війну, що розпочалась того ж року, ця конституція не змогла встояти.
- Конституція 1935 року — установила автономію Філіппін у складі США, але при цьому зберігала деякі обмеження. Це була перша Конституція незалежної Філіппіни, хоч і під контролем США. Вона діяла з 1935 до 1943 року, потім з 1945 до 1973 року.
- Конституція 1943 року — була прийнята під час японської окупації Філіппін (1943-1945 рр.), але була скасована після звільнення країни. Ця Конституція мала символічне значення, оскільки її прийняття намагалося показати незалежність, хоч насправді Філіппіни залишалися під окупацією Японії.
- Конституція 1973 року — була введена під час правління Фердинанда Маркоса, після проголошення воєнного стану. Вона встановила президентську систему та посилила повноваження президента. Однак ця Конституція не була ратифікована народом, що стало предметом суперечок.
- Конституція 1987 року — прийнята після падіння диктатури Маркоса, ця Конституція відновила демократичні принципи на Філіппінах. Вона була результатом народної революції, яку очолила Коррі Акіно, після чого вона стала першою жінкою-президентом країни. Конституція 1987 року була розроблена з акцентом на захист прав людини і обмеження повноважень президента.
Важливі моменти та цікавий контекст
Перша Конституція 1899 року була надзвичайно прогресивною для свого часу, оскільки передбачала основи демократичного уряду, права людини, свободи слова та громадянські права. Однак, через військові дії, її дія тривала лише два роки.
Конституція 1935 року стала основою для автономії Філіппін від США, але в той же час визначала обмежену самостійність, залишаючи важливі питання зовнішньої політики під контролем Америки. Цікаво, що за часів цієї Конституції було закладено багато основ для майбутніх реформ, зокрема, земельну реформу.
Конституція 1973 року є однією з найбільш суперечливих. У той час, як Маркос намагався зміцнити свою владу через новий основний закон, Конституція була відкинута великими масами, оскільки її прийняття не було здійснене через загальний референдум. Вона була введена в силу в обхід демократичних інститутів, що викликало заперечення серед населення.
Конституція 1987 року була результатом "революції народної сили", яка скинула Маркоса, і стала символом відновлення демократії. Це перша Конституція, яка відмовилася від ідеї сильної президентської влади і встановила баланс гілок влади, поклавши великий акцент на правам людини, незалежності судової влади та участі громадян у політичному житті.
Цікаві факти:
Конституція 1987 року забороняє створення військових баз на території Філіппін без попереднього схвалення Конгресу. Це було зроблено, щоб уникнути повторення ситуації з американськими військовими базами, які були на території країни до 1991 року.
Під час диктатури Маркоса було введено багато змін, що дозволяли президенту зберігати контроль не тільки над виконавчою, але й над судовою та законодавчою гілками влади. Це призвело до серйозних порушень прав людини, що пізніше стало одним із головних аргументів для зміни Конституції.
День Конституції на Філіппінах, який святкують 12 червня, є не лише історичним днем, а й символом відновлення демократії після багатьох років диктатури.
Підсумки:
Історія Конституцій на Філіппінах — це не просто зміни законів, а свідчення боротьби народу за свої права, гідність і незалежність. Кожен новий основний закон став втіленням надії на краще майбутнє та відновлення прав і свобод громадян, і кожен з них залишив свій слід в історії країни.
Аналогічні події

