
7 травня 1904 року став однією з ключових дат у новітній історії Литви. У цей день російський окупаційний уряд скасував заборону на друк литовською мовою латинським алфавітом, що дало можливість відродити литовське друкарство і медіа-середовище, яке було жорстко обмежене протягом десятиліть. Цей крок став важливим символом національної боротьби за свободу слова та культурну самобутність.
Цікаві факти про заборону на литовський друк:
-
Заборона тривала понад 40 років. Російська імперія, яка окупувала Литву, наклала обмеження на використання латинського алфавіту в литовських виданнях у середині XIX століття. Литовці змушені були використовувати кирилицю для друку своїх книжок і газет, що значно ускладнювало збереження національної ідентичності.
-
Протест через підпільні видання. Литовці організовували таємні друкарні, де латинським алфавітом випускалися книги, газети та інші матеріали. Ці видання були контрабандою переправлені через кордони, що стало справжньою боротьбою за свободу слова.
Свобода преси в Литві: Шлях до змін
У 2017 році Freedom House визнала Литву країною з «вільним» статусом свободи преси. Це важливий показник демократичних змін, адже Литва, після здобуття незалежності в 1990 році, активно працює над розвитком незалежних медіа. Але чи дійсно всі аспекти медіа в країні відповідають сучасним вимогам свободи слова?
Світовий індекс свободи преси:
Згідно зі Світовим індексом свободи преси за 2017 рік, складеним організацією Репортери без кордонів (RSF), Литва мала «обмежену свободу» ЗМІ. За цим індексом країна зайняла 36 місце серед 180 країн. Проте в 2021 році Литва покращила своє становище, піднявшись на 28 місце, що відображає позитивну динаміку розвитку медіа-ландшафту.
Довіра до ЗМІ: Що думають литовці?
Національне опитування, проведене в жовтні 2017 року, показало, що лише 37,3% литовців довіряють місцевим ЗМІ. Це свідчить про те, що хоча медіа і здобули певну незалежність, існують ще проблеми з довірою та прозорістю в роботі журналістів. Це явище характерне для багатьох країн, де медіа переживають період трансформації після переходу від авторитарних режимів до демократії.
Що чекає на литовські медіа в майбутньому?
Сучасні виклики для литовської преси — це не лише зовнішня політика та економічні труднощі, а й питання внутрішньої свободи слова, боротьби з фейковими новинами та маніпуляціями в медіа-просторі. Литовські медіа активно адаптуються до нових цифрових технологій, що ставить перед ними нові можливості і виклики.
На додаток
7 травня — це більше, ніж просто дата в історії Литви. Це символ боротьби за свободу, за право висловлювати свої думки та ідеї без обмежень. Незважаючи на досягнуті успіхи, Литва продовжує вдосконалювати свою медіа-систему, що відображає складний шлях до справжньої свободи преси.
Литва продовжує рухатися вперед, і, можливо, попереду ще багато кроків на шляху до повної свободи слова та медіа-інновацій. Ви готові до цього виклику?
Цікаві факти, які варто згадати:
-
Литовці активно користуються цифровими платформами для доступу до інформації, що робить країну однією з лідерів за рівнем цифрової грамотності в Європі.
-
Литва — одна з перших пострадянських країн, яка почала впроваджувати стандарти свободи преси та медіа-освіти.
-
У 2014 році Литва стала першою країною в Балтійському регіоні, яка ввела законодавчі ініціативи проти фейкових новин.
Аналогічні події


