
60 хвилин сонячної енергії могли б живити Землю протягом року.
У цих країнах енергетична ситуація різниться, але спільною є велика залежність від викопних видів палива. Ось кілька цікавих фактів про енергетичний сектор цих держав.
Білорусь:
Білорусь видобуває 32 583,67 бареля нафти на добу (дані на 2016 рік), що ставить країну на 72-ге місце у світі. Щорічно видобувається 6% від загальних доведених запасів. Також країна виробляє 8 440,29 мільйона кубічних футів природного газу на рік (станом на 2015 рік), посідаючи 78-ме місце у світі. Зважаючи на обмежені власні ресурси, Білорусь змушена імпортувати більшість енергоресурсів, зокрема природний газ і нафтопродукти.
Вірменія:
Природний газ становить понад 80% імпорту енергоресурсів Вірменії (2,1 млн тонн нафти еквіваленту з 2,6 млн тонн у 2019 році). Росія є основним постачальником газу для Вірменії, на частку якої припадає 85% всього імпорту, решта надходить з Ірану. Також значну частину енергетичних потреб Вірменія покриває за рахунок нафтопродуктів.
Казахстан:
Казахстан є одним з найбільших виробників енергії в Центральній Азії. Вугілля складає 50% енергетичного балансу країни (станом на 2018 рік), за ним ідуть нафта і природний газ, кожен з яких має частку 25%. Більша частина вугілля перетворюється на електроенергію і тепло, забезпечуючи близько 70% вироблення електроенергії (2018 рік). Природний газ дає ще 20% виробленої електрики.
Киргизстан:
Киргизстан має одну з найвищих часток відновлювальної електроенергії у світі. Більша частина електроенергії в країні виробляється завдяки гідроелектростанціям, що забезпечує значну частину енергетичних потреб. Незважаючи на це, країна також залежить від викопного палива, зокрема вугілля та природного газу.
Ці країни стикаються з різними викликами в енергетичній сфері, зокрема залежністю від імпортованих ресурсів та необхідністю розвивати відновлювані джерела енергії. Традиційно великі ресурси викопних паливних матеріалів роблять ці країни важливими гравцями на світовому енергетичному ринку. Але чи зможуть вони адаптуватися до нових вимог енергетичної безпеки та екологічних стандартів?
Це питання, яке постає перед багатьма країнами, що стоять на порозі енергетичних змін.
Аналогічні події


