
У цей день повітря Латвії та Естонії ніби стає важчим — хвилини мовчання і покладання квітів нагадують про трагедію мільйонів людей. 23 серпня — не просто дата в календарі. Саме цього дня в 1939 році був підписаний пакт Молотова–Ріббентропа, який таємно ділив Східну Європу між нацистською Німеччиною та СРСР. Цей документ став стартовим пострілом для хвиль репресій, депортацій і втрат у країнах Балтії.
Мільйони невинних людей втратили дім, роботу, родину. У Латвії та Естонії старші покоління пам’ятають страшні історії: раптові нічні арешти, потяги до Сибіру, життя у засланні. Деякі сім’ї досі зберігають листи й фото тих, хто ніколи не повернувся. Ці історії пронизані смутком, але також силою і мужністю людей, які вижили.
Що робить цей день особливим сьогодні? Меморіальні церемонії, виставки документальних фото та зустрічі зі свідками тих подій перетворюють історію на живу пам’ять. Діти і молодь можуть не просто читати про трагедію — вони чують голоси очевидців, бачать обличчя тих, хто пережив депортації, і розуміють, що свобода і права людини — не абстракція, а цінність, за яку колись доводилося боротися щохвилини.
Цікавий факт: у Латвії та Естонії 23 серпня також називають “Днем пам’яті пакту”, і його святкування часто супроводжується мистецькими акціями, музичними інсталяціями та освітніми проєктами, які намагаються показати події того часу через мистецтво і сучасні медіа.
Запитайте себе: що б ви відчули, якби дізналися, що родина може бути депортована у будь-який момент, а всі плани життя можуть обірватися? День пам’яті жертв сталінізму і нацизму змушує задуматися про ціну свободи, важливість історичної пам’яті та людяність у складні часи.
Аналогічні події


