День вогню в Латвії

10 серпня в Латвії відзначають унікальне народне свято — День вогню, або Labrenca diena. Цей день присвячений Лабренцісу (Labrencis) — покровителю вогню, якого в народі називають пожежником. Саме в цей період латвійці особливо шанують силу вогню та дотримуються давніх традицій, які допомагали берегти домівки і природу від пожеж.

Чому цей день називають Днем вогню?

Лабренціс у латвійській міфології — не просто символ вогню, а охоронець від пожеж і нещасть, пов’язаних із вогнем. Перші десять днів серпня вважаються «часом вогню», коли розпалювати багаття суворо заборонено, особливо на болотах — бо там іскра може швидко перетворитися на лісову пожежу.

Цікаво:

Заборона на вогонь поширювалась не лише на цей період. Вона починалася ще від Весняного Мара — свята весняного очищення, коли навіть свічки і ваги не сміли палити, щоб не «запалити» зерно і не зруйнувати хати.

Як латвійці захищалися від пожеж?

У день Лабренціса, якщо треба було топити піч, у неї ставили відро з водою — це був оберіг від вогняної стихії. Також у цей день у вогонь кидали шматок пирога — жертву, яка мала заспокоїти вогонь і запобігти біді.

Ввечері біля комор забивали півня або барана — ритуал, що символізував жертву вогню і захист врожаю.

Прогнози погоди за Лабренцісом

Латвійці вміли «читати» природу: якщо в тиждень до чи після Дня вогню не було заморозків — осінь обіцяла бути теплою і пізньою. А ранні заморозки передбачали швидке настання холодів.

Особливості харчування в День вогню

Оскільки вогонь був під суворою забороною, їжу готували або на вулиці, або після заходу сонця. Найулюбленішою стравою було козяче м’ясо — воно вважалося особливо смачним, якщо його зарізати саме в цей день.

Цікаво, що після Лабренціса нібито посилюється запах кіз — це було ще однією причиною для вибору саме цього часу для забою. Саме в цей період відбувалися базари, де активно торгували кізками і яблуками — перший урожай яких лише починав дозрівати.

Олія Лабренціса — особливий лікувальний засіб

Відомо, що в цей час латвійці виготовляли олію без солі, яку готували ще за рік до сходу сонця. Вона слугувала не лише їжею, а й лікувальним засобом, що підкреслює глибокий зв’язок із природою.

Важливі моменти:

• Заборона на розпалювання вогню — основа традиції, щоб уникнути пожеж у спекотну пору.

• Жертва вогню — пиріг і забій півня/барана — символ захисту і вдячності.

• Прогнози погоди за заморозками — стародавній народний календар.

• Особливості харчування і ритуали базарів — козяче м’ясо і яблука як знакові продукти свята.

• Олія як лікувальний засіб — приклад практичного використання традицій.

Цікаво замислитися:

Чому саме вогонь у багатьох культурах — це і джерело життя, і потенційна небезпека? Як наші предки балансували між цими двома силами? І чи є у вас власні традиції, пов’язані з вогнем або особливими днями у році?

Аналогічні події

День Семи Сплячих в Латвії - 27 липня (Septinu guletaju diena відзначають з 1907. Згідно з легендою, що датується 5 століттям, за царя Дечіі, під час гонінь на християн, молоді християни сховалися в печері в Ефесі. Приблизно через 200 років вони прокинулися, щоб продовжити свою місіонерську діяльність);

День пам'яті бійців за свободу в Латвії - 11 серпня;

День Великої Мари або День Матері в Латвії - 15 серпня (традиції та значення);

День Незалежності Латвії - 21 серпня (шлях до свободи);

День пам'яті жертв сталінізму і нацизму в Латвії та Естонії - 23 серпня;

День батька чи День тата в Україні та Латвії - 21 вересня (Дата на 2025 рік. Відзначається в третю неділю вересня);

Балтійський день єдності в Латвії, Литві та Естонії - 22 вересня;

Французький республіканський Новий рік і Перший день Мішель в стародавній Латвії - 22 вересня (перший день «Виноград» місяця Ванмеймера - французька революція. Сама рання дата осіннього рівнодення в Північній півкулі і весняне рівнодення в південній півкулі)