
Габон — країна з багатою історією, що пройшла складний шлях від колоніального минулого до незалежності. Вона була одним із центрів работоргівлі, а її територія довгий час перебувала під впливом європейських держав.
У 1875 році французький дослідник П'єр Саворньян де Бразза очолив експедицію в регіон Габон-Конго, заснував місто Франсвіль і згодом став колоніальним губернатором. На той час у цьому районі вже проживали групи банту, які зберігали свої традиції та культуру. У 1885 році Франція офіційно окупувала територію, що стало початком нового етапу в історії країни.
Габон здобув незалежність від Франції у 1960 році. Відтоді країна мала лише трьох президентів, що свідчить про певну політичну стабільність. У 1990-х роках було запроваджено багатопартійну систему та ухвалено демократичну конституцію, спрямовану на прозоріший виборчий процес і реформування державних інститутів. У червні 2022 року Габон разом із Того приєднався до Співдружності націй, що стало важливим кроком у міжнародній політиці країни.
Населення та культура
Габон має молоде населення: близько 40% мешканців — молодші за 15 років, а 56% належать до вікової групи 15-64 роки. Лише 4% населення старші за 65 років.
Країна славиться своєю унікальною культурою, що поєднує традиції корінних народів та сучасні тенденції. Більшість габонців походять від племен банту, серед яких ікло, бапуну, нзебі та обамба. Виготовлення ритуальних масок та розфарбування обличчя є важливими елементами місцевої культури. Маски використовуються для вшанування предків та проведення традиційних церемоній.
Цікаво, що 80-85% території Габону вкрито тропічними лісами, а 11% відведено під національні парки. Це робить країну одним із найбільших природних заповідників у світі. Габон є домом для 80% популяції африканських горил та має сотні вапнякових печер, багато з яких ще належить дослідити.
Аналогічні події





