
Щороку 16 серпня в Аргентині відзначають День інженера лісового господарства — професійне свято тих, хто стоїть на варті одного з найцінніших природних багатств країни: лісів та їх екосистем.
Чому саме ця дата? Все почалося 16 серпня 1963 року, коли Анібаль Дальмасіо та Гектор Родольфо Рейтер стали першими в країні, хто отримав дипломи інженерів лісового господарства у Національному університеті Кордови. Цей день увійшов в історію як народження нової професійної спільноти, покликаної не лише управляти лісовими ресурсами, а й дбати про їх збереження та сталий розвиток.
Як усе починалося?
Витоки цієї професії в Аргентині сягають створення Інституту лісового господарства в місті Сантьяго-дель-Естеро. Він спочатку функціонував у будівлі Каса-дель-Маестро, як підрозділ Національного університету Кордови, отримавши офіційне академічне визнання у 1985 році (постанова №9). Згодом інститут перетворився на Факультет лісових наук UNSE, який і сьогодні готує фахівців для захисту природних ресурсів.
Не просто інженери
Інженери лісового господарства — це не лише технічні спеціалісти, а й стратеги, екологи та управлінці. Їхня місія — зберегти біорізноманіття, боротися з наслідками зміни клімату, планувати відновлення деградованих територій та забезпечити сталий розвиток сільських регіонів.
📌 Цікавий факт: Аргентина має понад 50 мільйонів гектарів лісів, але за останні десятиліття країна втратила значну їх частину через вирубки. Саме тому робота лісових інженерів має не лише наукову, а й глибоко соціальну важливість.
Що змінюється сьогодні?
Сучасні виклики — це не лише охорона лісів, а й їх інтеграція в економічні, соціальні та екологічні політики. Інженери дедалі частіше працюють на стику наук: від геоінформатики до кліматології.
Але чи достатньо ми знаємо про цих фахівців? Коли востаннє ми дякували тим, хто не лише саджає дерева, а й створює стратегії для майбутнього планети?
Що далі?
День інженера лісового господарства — це не просто професійне свято. Це нагадування про цінність знань, відданості природі та далекоглядності. Адже саме лісові інженери часто першими бачать те, що інші помічають надто пізно: що природа не прощає байдужості.
Аналогічні події

