
У Буенос-Айресі День письменника має особливе значення. Спершу ця дата — 13 травня — була встановлена на честь дня народження поета Альфредо Боніфасіо Паласіоса (1854), більш відомого під псевдонімом Альмафуерте. Його творчість — потужний заклик до гідності, сили духу та боротьби за правду. Його вірші залишаються актуальними і сьогодні, надихаючи нові покоління.
Але з кінця 2011 року до календаря пам’яті було додано ще одну дату — 5 травня. Саме цього дня у 1976 році аргентинська військова диктатура викрала та знищила письменника Гарольдо Педро Конті. Він зник безвісти — як і тисячі інших під час так званої "брудної війни". Гарольдо був не лише автором прози й сценаріїв, а й справжнім поетом у душі. Його мова — метафорична, жива, сповнена внутрішньої свободи.
Кажуть, коли до його дому увірвалися озброєні люди, на письмовому столі стояла друкарська машинка, а поруч лежали аркуші паперу. На одному з них була фраза, написана латиною:
"Hoc loco pugnae meae est, nec inde me removebunt."
“Це місце моєї битви, і мене звідси не зрушити.”
Ці слова стали символом спротиву і незламності. Сьогодні вони звучать як літературний заповіт — нагадування про силу слова, про письменника, якого не вдалося змусити замовкнути.
День письменника в Аргентині — це не лише свято літератури. Це вшанування мужності, спогад про темні сторінки історії і визнання ролі митців у боротьбі за свободу. Це день, коли поезія зустрічається з пам’яттю, а слово — з дією.
Аналогічні події
