
Щороку 21 червня світ об’єднується, щоб привернути увагу до бічного аміотрофічного склерозу (БАС) — хвороби, яка змінює життя тисяч людей по всьому світу. Ця дата започаткована у 1997 році за ініціативою пацієнтських асоціацій, щоб привернути увагу до хвороби, стимулювати наукові дослідження та закликати уряди покращувати медичну підтримку хворих. Цей день покликаний не тільки інформувати про страшний діагноз, а й надихати на наукові відкриття, підтримувати пацієнтів і спонукати суспільство діяти.
Що таке БАС і чому це важливо знати?
Бічний аміотрофічний склероз — це неврологічне захворювання, що поступово руйнує рухові нейрони — ті самі нервові клітини, які відповідають за керування м’язами. Через це мозок втрачає здатність передавати команди м’язам, що призводить до їхньої слабкості, атрофії і, зрештою, до паралічу.
Цікаво, що хвороба зазвичай не впливає на розумові здібності, тож людина залишається цілком свідомою, спостерігаючи, як тіло перестає слухатися.
Чому 21 червня?
Дата обрана не випадково — вона символізує початок літа, час, коли все навколо пробуджується і росте. Це символ надії на нові відкриття і краще майбутнє для хворих на БАС.
Вражаючі факти про БАС
Стівен Гокінг, один з найвідоміших пацієнтів із БАС, прожив із хворобою понад 50 років — вражаючий приклад сили духу і прогресу медицини.
Щороку в світі реєструють близько 1-2 випадків БАС на 100 тисяч населення.
Лікування, яке повністю виліковує БАС, поки що не знайдено, але новітні методи підтримки і терапії значно покращують якість життя пацієнтів.
Навіщо цей день?
Всесвітній день боротьби з БАС — це час для:
Поширення знань і розвінчання міфів про хворобу.
Залучення громадськості і держав до фінансування наукових досліджень.
Підтримки пацієнтів і їхніх сімей, які щодня стикаються з викликами БАС.
Як можна допомогти?
Поширюйте інформацію, щоб більше людей дізналося про БАС.
Підтримуйте благодійні організації і фонди, що працюють над пошуком ліків.
Будьте уважними до тих, хто поруч із хворобою — кожна підтримка важлива.
Чи задумувались ви колись, як це — не мати можливості рухатися, але залишатися розумово ясним? Це питання змушує нас цінувати кожен рух, кожен вдих. І пам’ятати, що боротьба з БАС — це боротьба за життя і надію.
Аналогічні події








