
Старобі́льськ — мальовниче місто на лівому березі річки Айдар, у Луганській області України. Воно є адміністративним центром однойменної міської громади та району. Місто має глибоке історичне коріння: його засновано на території Острогозького полку Слобідської України, а перші поселення тут з’явилися ще у XVII столітті.
Навколо Старобільська існує безліч легенд. Одна з них стверджує, що неподалік приховані скарби Махна, який тривалий час перебував у місті. Цікаво, що саме тут, 2 жовтня 1920 року, він уклав воєнно-політичну угоду з командуванням Червоної Армії для спільної боротьби проти військ Врангеля. А ще Старобільськ відомий літературно: його згадують у знаменитому творі Іллі Ільфа та Євгена Петрова «12 стільців».
День міста відзначається щороку 30 вересня. Історія Старобільська розпочалася 1686 року, коли українські козаки з Полтавщини заснували Слободу Більську на території Острогозького полку. З часом поселення змінювало назви: із 1730-х воно стало Стара Біла, а 1797 року остаточно отримало статус міста та сучасну назву — Старобільськ. Тоді воно було повітовим центром Слобідсько-Української губернії, а з 1834 — Харківської.
Населення міста з роками залишалося стабільним: у 1975 році тут проживало близько 22 700 осіб, а за переписом 2001 року — 22 040 мешканців.
Сучасна історія Старобільська також сповнена драматичних подій. 24 лютого 2022 року Російська Федерація розпочала широкомасштабне вторгнення в Україну. Луганщина опинилася в епіцентрі бойових дій: обстріли зруйнували житлові будинки, соціальну та інфраструктуру. Місто було окуповане, але вже 6 березня його жителі вийшли на вулиці, щоб відстояти рідну землю. Старобі́льськ продовжує жити, боротися і пишатися своєю історією.
Аналогічні події

