
Чи знаєте ви, що два великі іраномовні народи — белуджі та пуштуни — вже понад 70 років офіційно відзначають спільне свято єдності? День єдності белуджів і пуштунів, започаткований ще у 1949 році, є не просто датою в календарі — це символ прагнення до братерства, солідарності та взаємопідтримки.
Хто такі белуджі та пуштуни?
Белуджі — народ із глибокими коренями, що веде традиційний кочовий спосіб життя. Їхня культура тісно пов’язана з природою, свободою пересування та племінною структурою. Основні території проживання — Белуджистан, розділений нині між Пакистаном, Іраном і Афганістаном.
Пуштуни, також іраномовний народ, є одним із найчисельніших в Афганістані. Вони населяють переважно південні та східні регіони країни, зберігаючи власну мову — пушту, стародавні звичаї та свій знаменитий кодекс честі — пуштунвалі.
Єдність попри кордони
Це свято особливо актуальне у складних політичних умовах. Наприклад, 31 серпня 2015 року в Кабулі пройшли урочистості, на які були запрошені не лише пуштунські діячі, а й белуджські лідери, які виступають за незалежність Белуджистану. Цей жест мав символічне значення: підтримка прав народів на самовизначення та солідарність у боротьбі за гідність.
Чому це важливо сьогодні?
У світі, де національні та етнічні конфлікти лише посилюються, такі дні нагадують: спільна історія, мова, традиції — це не привід для роз’єднання, а навпаки — підстава для діалогу та єднання. День єдності белуджів і пуштунів — не про політику, а про спільне коріння та надію на краще майбутнє.
Цікаво знати:
-
Белуджі мають власну мову — белуджську, яка належить до іранської гілки індоєвропейської мовної сім’ї.
-
Пуштунська культура є однією з небагатьох, що досі живе за стародавніми племінними законами.
-
Обидва народи зазнавали утисків у різні періоди історії, але зберегли свою самобутність.
Хто знає, можливо, подібні дні солідарності між народами колись стануть основою для побудови справді мирного світу?
Аналогічні події






