
Французький республіканський календар був запроваджений у 1793 році під час Французької революції як альтернатива григоріанському календарю. Ця система, що мала на меті замінити релігійні та християнські асоціації більш науковим підходом, була запропонована П'єром-Сільвеном Марешалем ще в 1788 році. Календар був офіційно прийнятий революційним конвентом 5 жовтня 1793 року, а його початок був прив’язаний до 22 вересня 1792 року — дня, коли Національні збори проголосили Францію республікою. Таким чином, 22 вересня став «першим днем» року I, що відкривало нову еру у французькій історії.
Цей календар складався з 12 місяців, кожен із яких поділявся на три декади по 10 днів. В кінці року додавалися п'ять додаткових днів (шість у високосні роки). Назви місяців були виведені поетом Філіпом Фабром д'Еглантіним і мали пряме відношення до природних явищ. Місяці починалися з Vendémiaire (від «вінтаж»), Brumaire (від «туман»), Frimaire (від «мороз»), Nivôse (від «сніг»), Pluviôse (від «дощ»), Ventôse (від «вітер»), Germinal (від «посів»), Floréal (від «квітка»), Prairial (від «луг»), Messidor (від «врожай»), Thermidor (від «тепло») та Fructidor (від «плоди»).
Кожен день був названий на честь різних елементів природи: насіння, дерева, квітки, плоду, тварини або інструменту, замінюючи імена свят і днів святих григоріанського календаря.
Заміна тижнів на декади і нова система місяців мали на меті більш раціональну організацію часу, що відображало прагнення революціонерів до створення нового світогляду. Календар залишався в обігу до 1806 року, коли він був скасований Наполеоном, але його історична важливість залишилась незмінною.
Аналогічні події





