Міжнародний день пам’яті жертв рабства та трансатлантичної работоргівлі

Першим відомим людству рабом в історії, на основі найдавніших Біблійних текстів, став один з трьох Ноєвих синів по імені Ханаан. Це трапилося після подій згубного потопу, і причиною цього принизливого статусу з’явилася елементарна нешаноблива поведінка Ханаана по відношенню до свого рідного батька. Відтоді «багато води витекло», а рабство прижилося, і супроводжувало людей протягом багатьох тисячоліть. До цього явища ставились по різному. У якісь часи, наприклад, в Стародавньому Римі, раб навіть міг вважатися справжнім членом сім’ї, мати своїх рабів, заслужити свободу, стати повноправним членом суспільства і цілком заможною людиною. Суть рабства залишалася незмінна - раб цілком належав своєму поневолювачеві і не мав права розпоряджатися собою ні в чому. Основна негативна сторона рабства полягала в тому, що раб дійсно і повністю залежав від свого господаря. Не тільки від його мудрості, але і від його нерозсудливості, тому часто цінність раба ставилася його рабовласником нижче «крихт на його столі», які він міг безцеремонно змести і які не цікавили навіть його домашніх тварин.

Слава Богу!, людство дозріло до того моменту, коли прийшло розуміння, що це явище - порожній баласт у загальнолюдських взаємовідносинах і від нього необхідно відмовитися назавжди. Цьому сприяло природне протистояння, яке виникало завжди, коли життя раба ставало менш бажане, ніж його смерть, а таких випадків з часом ставало все більше і більше. Повстання рабів придушувалося з особливою жорстокістю, іноді ця жорстокість викликала тремтіння навіть у абсолютно вільних і незалежних представників роду людського.

На думку багатьох істориків початок процесу ліквідації системи рабства поклав день повстання рабів французьких колоній на острові Сан -Домінго, Гаїті - 23-го серпня 1791-го року. У міжнародному календарі цій даті приурочений «Міжнародний день пам’яті жертв работоргівлі та її ліквідації», який відзначається щорічно 23-го серпня.

17-го грудня 2007-го року, за даними проекту DilovaMova.com, в резолюції №A/RES/62/122 Генеральна Асамблея ООН, посилаючись на резолюцію 61/19 від 28-го листопада 2006-го року, на честь святкування 200-річчя скасування трансатлантичної работоргівлі, постановила проголосити 25-е березня «Міжнародним днем пам’яті жертв рабства та трансатлантичної работоргівлі» і відзначати його щорічно, враховуючи що за період, який тривав понад 400-т років, в процесі трансатлантичної работоргівлі жертвами стали більше 15-ти мільйонів чоловіків, жінок і дітей, і це є однією з найбільш похмурих сторінок в історії сучасного людства.

Нагадаємо, що в міжнародному календарі присутня ще одна дата, яка відзначається щорічно 2-го грудня. Це «Міжнародний день боротьби за скасування рабства», день, коли в далекому 1949-му році Генеральна Асамблея ООН прийняла знамениту Конвенцію про боротьбу з торгівлею людьми і з експлуатацією проституції третіми особами. Більш того в сучасному розумінні, на думку міжнародної спільноти, до поняття рабства тепер справедливо можна відносити і такі явища, коли людина, з тих чи інших обставин, змушена мати соціальний статус, який знаходиться нижче офіційно встановлених рамок і мінімальних статків.