День Незалежності Папуа-Нової Гвінеї

Острів Нова Гвінея названий на честь однойменної африканської країни. Його поділяють Папуа-Нова Гвінея та Індонезія. Це один з найбільших в світі островів і одне з тих місць на землі, де народ живе близько до екватора. До 2013 року число жителів країни становило трохи більше 7 мільйонів чоловік і тут використовують понад 850 мов і діалектів корінних народів. Саме тут до 1933 року в якості національної валюти використовували справжні морські раковини.

Єдиний відомий у світі отруйний птах, двоколірна дроздова мухоловка сімейства горобиних або «Hooded Pitohui» (Pitohui dichrous) - уродженець Папуа-Нової Гвінеї.

Жах, але до 1950-х років на цих територіях фіксувалися випадки канібалізму, а в 2012 році секта канібалів навіть спробувала зірвати проведення виборів, тероризуючи місцеве населення і владі довелося продовжити їх, тому що багато жителів боялися йти на виборчі дільниці. Сектанти полювали на чаклунів та відьом, поїдали фрагменти їхніх тіл. Справа в тому, що в 1971 році тут був прийнятий Закон про чаклунство, який не стверджує, що насправді існують чаклуни і чаклунство, але постановляє, що люди, які вважають себе «зачарованими», не відповідають за свої дії. Якщо раптом тут вбивають людину, що підпадає під підозру в чаклунстві, це використовується як пом’якшувальна обставина на суді. Найчастіше жертвами ставали прийшлі з інших племен жінки без родичів, але не здорова традиція, природно приречена на зникнення і сподіваємося, що незабаром жителі цих регіонів стануть абсолютно незалежні від експлуатуючих дані забобони осіб.

Після панування на цих територіях зовнішніх сил, зокрема австралійського впливу з 1884 року, Папуа-Нова Гвінея взяла курс на незалежність, дорога до якої фактично завершилася у 1975 році. Цьому передували демократичні вибори у 1972 році. Вони привели до формування міністерства на чолі з прем’єр-міністром Майклом Сомаре, який став лідером у русі до самоврядування. Потім, 1 грудня 1973 року, країна досягла цієї мети і 16 вересня 1975 року домоглася незалежності. Монарх Великобританії залишився главою Папуа-Нової Гвінеї.

Вранці, напередодні того дня (15 вересня 1975 року) по всій країні були організовані урочисті церемонії підняття національного прапора. Церемонія в Порт-Морсбі, за даними проекту DilovaMova.com, проводилася на пагорбі Незалежності з видом на головний центр міста. На урочистості були запрошені високі гості і міжнародні представники. Багато місцевих жителів, з цієї нагоди вбралися в традиційний національний одяг. Принц Чарльз відкрив меморіальну дошку, яка була розташована на будівлі нового Національного парламенту. Військовий оркестр, у супроводі ударних інструментів, зіграв «Захід». Відбулась церемонія зняття австралійського прапора, який акуратно склали і передали серу Джону Гізу, генерал-губернатору Папуа-Новій Гвінеї, який у своїй промові сказав: «Ми приспускаємо цей прапор, а не зриваємо його». Це зробило свято незабутнім, дуже емоційним і прекрасним початком нової історії цієї країни.

З того часу щорічно на це свято організовуються різноманітні заходи. Це і національні танцювальні програми та вокальні виступи, безліч музичних концертів та ярмарок, де продають вироби місцевих ремесел і мистецтва. Країна одягається в національні кольори - чорний, червоний та золотий. У країні проводяться церемонії, в яких для всіх гостей роздають сотні цінних речей або продуктів.

Після здобуття Папуа-Новою Гвінеєю незалежності, 19 квітня 1975 року було випущено нову національну валюту - кіна і австралійський долар втратив чинність законного платіжного засобу 1 січня 1976 року. У 1985 випущена перша пам’ятна банкнота.

З Днем Незалежності!