Всесвітній день голосу

Голос є подібним до коштовного каменя, в гранях якого відображається багато наукових дисциплін, що вивчають як практичні, так і творчі аспекти його застосування. І люди, і тварини в значній мірі залежать від вокальної комунікації, тому наука про голос об’єднує фізіологію, біологію та біоакустику.

Ідея присвятити голосу особливий день у клендарі і зробити 16 квітня Днем голосу була спочатку запропонована в 1999 році Бразильським товариством ларингології та голосу. Це стало результатом спільної ініціативи лікарів - терапевтів, логопедів та викладачів співу, які входили до асоціації «Sociedade Brasileira de Laringologia e Voz - SBLV» (Бразильське товариство ларингології та голосу) під головуванням доктора Недіо Штеффен.

У 2002 році португальський ларинголог професор Маріо Андреа, тодішній президент Європейського ларингологічного товариства, запропонував відзначати День голосу в усьому світі. У Сполучених Штатах Американська академія отоларингології та хірургії голови і шиї офіційно приєдналася до святкування в 2002 році, і в цьому ж році захід отримав назву «Всесвітній день голосу» (World Voice Day або WVD). У 2016 році було проведено вже понад 700 заходів, присвячених цьому Дню.

WVD сьогодні - всесвітній щорічний захід, присвячений святкуванню феномена голосу. Мета заходу полягає в тому, щоб продемонструвати величезну важливість голосу в повсякденному житті всіх людей та підвищити глобальну обізнаність про необхідність запобігання проблем голосу, реабілітації девіантного або хворого голосу, навчання артистичному голосу та необхідності подальшого дослідження функцій і застосування голосу.

Завдання Всесвітнього дня голосу - закликати всіх, хто використовує свій голос для бізнесу або для задоволення, навчитися піклуватися про свій голос, а також дати знання про те, як звертатися за кваліфікованою допомогою і навчанням, а також надавати підтримку дослідженням в області фізіології голосу.

Чи може якість голосу вчителя впливати на навчання дітей? Відповідь – так. Експериментальні дослідження показують, що діти реагують на цей фактор по-різному в залежності від їх пізнавальних здібностей, статі та слуху.

Голос є основним інструментом як для семантичної, так і для емоційної комунікації і тому має безпосереднє відношення до слухового сприйняття, психології, неврології, мовознавства та фонетики. Це важливий інструмент не тільки в освіті, а й у повсякденній роботі близько 30% всього працюючого населення.

Бережіть свій голос!