День поп-музики

У них гарний ритм, мелодія, що запам'ятовується, їх легко запам'ятати і співати разом зі співаками. Зазвичай поп-пісні мають приспів, який повторюється кілька разів, і два або більше куплетів. Тривалість більшості поп-пісень становить від двох до п'яти хвилин, а текст зазвичай розповідає про радощі та проблеми кохання і стосунків.

Перші зачатки популярної або поп-музики - будь-якого музичного жанру, що привертає широку аудиторію або субкультуру, - з'явилися наприкінці ХІХ століття завдяки відкриттям Томаса Едісона та Еміля Берлінера.

1877 року Едісон виявив, що звук можна відтворювати за допомогою смужки фольги, обгорнутої навколо обертового металевого циліндра. Фонограф Едісона послужив джерелом ідей і натхнення для грамофона Берлінера, в якому для запису звуку використовували плоскі диски. Плоскі диски були дешевшими і простішими у виробництві, ніж циліндри, які вони замінили, що дало змогу налагодити масове виробництво звукозаписів. Це справило величезний вплив на індустрію популярної музики, дозволивши представникам середнього класу придбати технологію, яка раніше була доступною тільки елітному колу. Берлінер заснував компанію Berliner Gramophone Company для виробництва своїх дисків, і він заохочував популярних оперних співаків, таких як Енріко Карузо і Дама Неллі Мельба, записувати свою музику за допомогою його системи. Оперні співаки були зірками 19 століття, і їхня музика забезпечувала більшу частину продажів у Сполучених Штатах. Хоча грамофон був захоплюючою новинкою, знадобилося 20 років, щоб дискові записи зрівнялися з ними за комерційною значимістю (Shepherd, 2003).