День сніговика

Зимові свята та негода невід’ємно асоціюються з сніговиками — тими кумедними постатями з трьох снігових куль, увінчаними морквяним носом і, звісно, капелюхом. Це не лише символ зимових радощів, а й чудовий спосіб проявити свою креативність. Мало хто знає, що при виготовленні сніговика за годину можна спалити близько 238 калорій — це більше, ніж під час танців, і майже стільки ж, скільки за час активної велосипедної прогулянки!

Історія сніговика повна цікавих фактів. Дослідник Боб Екштейн, що об’їхав увесь світ у пошуках перших згадок про сніговиків у стародавніх документах, написав книгу «Історія сніговика», в якій описав багато цікавих моментів, зокрема й те, що в XVI столітті в Брюсселі, Бельгія, відбулася унікальна виставка снігових інсталяцій. Названа «Чудом 1511 року», ця виставка включала понад 100 сніговиків, які займалися доволі «непристойними» діями. Цей креативний протест не залишився непоміченим — багатьом громадянам така витівка здалася неприязною. Проте в історії мистецтва не часто трапляються випадки, коли таке значне творіння приручала відлига.

Є й ще одна дивовижна традиція, що пов'язана з сніговиками і погодними передбаченнями. Чи знали ви, що танення сніговиків може стати індикатором погоди? В Америці, звісно, добре відомий день бабака, коли на підставі його поведінки намагаються передбачити, чи буде довга зима. Але в Швейцарії в місті Цюріх є ще одна незвична традиція. Там місцеві жителі створюють величезного сніговика на ім’я Бегг, висотою понад 3 метри. Він набивається соломою, ватою і навіть динамітом! Але замість того, щоб чекати, поки він «побачить свою тінь», як у випадку з бабаком, на площі збираються люди, щоб зустріти його вогняним привітанням. Згідно з традицією, чим швидше вибухає голова Бегга, тим ближче весна.

І хоч сніговики можуть танути, зникаючи на наших очах, вони залишають після себе безліч яскравих спогадів, веселих історій і, звісно, традицій, що зігрівають душу навіть у найхолодніші дні.