Іспанський День книги

7 жовтня 1926 року в Іспанії вперше відзначали День книги, який став днем вихваляння чеснот книг і заохочення читання. На той час вважалося, що саме 7 жовтня народився Сервантес, що і послужило причиною такого вибору. Це була ініціатива валенсійського видавця, письменника і журналіста Вісенте Клавеля Андреса, який жив у Барселоні і був рушійною силою міської Офіційної книжкової палати.

Клавель, шанувальник автора "Дон Кіхота" і засновник видавництва "Сервантес", презентував ідею Палаті 1923 року і поступово здобув підтримку серед каталонських видавців і книготорговців, які були членами корпорації. Незабаром ініціативу підтримала і Книжкова палата Мадрида.

За рік до того, як вона була схвалена урядом, газета El Sol, яку вважають однією з найкращих газет Іспанії, редакційну лінію якої визначав Ортега-і-Гассет, високо оцінила цю ініціативу. У статті, опублікованій 29 липня 1925 року, газета навела як приклад для наслідування паризький ярмарок Сен-Жермен, на якому автори підписували свої твори біля основи обкладинки або на форзацах примірника, щоб допомогти продажам книг.

6 лютого 1926 року в газеті Gaceta de Madrid опублікували урядовий декрет, що встановлює 7 жовтня наступного року як перший щорічний День книги. Відповідно до нього в академіях, університетах та інститутах, а також у військових училищах і на флоті мали проводитися урочисті засідання, присвячені поширенню книг. У школах одна година мала бути присвячена читанню вчителями або учнями вибраних творів іспанської класики. Офіційні та шкільні бібліотеки мали придбати цього дня книжки, а провінційні ради та мерії зобов'язані були виділити певну суму грошей на придбання та розповсюдження книжок.