
Крок у світ національних ЗМІ
22 червня 1875 року в історії Азербайджану сталося справжнє медійне диво — з’явилася перша національна газета «Екінчі» (що в перекладі означає «орендар»). Ця подія стала початком розвитку азербайджанської преси та культурного відродження народу.
Чому «Екінчі» — це більше, ніж просто газета?
«Екінчі» не просто інформувала, а пропагувала освіту, національну самосвідомість і соціальні реформи.
Газета виходила двічі на місяць тиражем 300–400 примірників — для свого часу це був значний успіх.
Всього за два роки «Екінчі» випустила 56 номерів і залишила глибокий слід у культурі Азербайджану.
Хто стояв за «Екінчі»?
Гасан бек Зердабі — просвітитель, педагог і публіцист, якому вдалося прорватися через бюрократичні перепони. Він навіть привіз із Туреччини спеціальні арабські друковані шрифти, щоб газета могла виходити рідною мовою.
Історичний контекст
У другій половині ХІХ століття Азербайджан переживав бурхливий економічний та соціальний розвиток. Поява національних ЗМІ була не просто потрібною — вона стала необхідністю, щоб відображати інтереси і голос народу. Тбілісі, який тоді був культурним центром Кавказу, дав поштовх для розвитку літератури і преси в регіоні, але азербайджанці прагнули власної незалежної платформи.
Цікаві факти:
«Екінчі» — одна з перших газет у мусульманському світі, що виходила рідною мовою та пропагувала ідеї модернізації та освіти.
Попри невеликий тираж, газета активно обговорювала важливі теми: освіту, права селян, соціальні проблеми — це було революційно для того часу.
День виходу першого номера «Екінчі» — 22 червня — сьогодні відзначається в Азербайджані як День національної преси або День ЗМІ.
Чому це важливо сьогодні?
В епоху інформаційного вибуху нагадування про витоки національної преси — це нагода задуматися про роль медіа в суспільстві. Як змінилися засоби масової інформації з часів «Екінчі»? Чи зберегли ми той дух просвітництва і прагнення до правди?
Запитання для роздумів:
Як ви думаєте, яку роль відіграють національні ЗМІ в формуванні ідентичності сучасної країни?
Чи варто сьогоднішнім журналістам брати приклад з таких піонерів, як Гасан бек Зердабі?
Свято національної преси — це не просто дата. Це нагадування про сміливість, ідеї та віру в силу слова. Тож давайте цінувати і берегти наші ЗМІ, бо за кожною новиною стоїть історія, яка творить майбутнє.