Комбайнери

Чи небо висохло, чи не звідтіль вітри? –

за цілий місяць жодної краплини.

Вже так засмагли наші руки й спини,

що схожі до соснової кори.

І то є добре, що не говори,

зберемо збіжжя з поля до зернини.

А там, дивись, під клекіт журавлиний

займуться жовтим полум’ям бори,

і завітає осінь коровайна.

І ми свої запилені комбайни

поставимо уряд, мов на парад.

А поки що робота – не забава.

І, позабувши про медалі й славу,

ми трудимося без неділь і свят.

(Іван Чернецький)