… Уважний погляд зупиню, Де юні дні спливли у вирій. Ген – животворному вогню Григорій звіт складає щирий. Мов Геркулес – він, сталевар, Біля мартенівської печі. На мить його осяяв жар – І стали бронзовими плечі. Вже й не збагнуть казкових чар! Скульптурою людина стала?.. Ні! Криці дивний володар З живого створений металу. …Палають іскри, мов зірки… І я тривожно думку кваплю: О, щоб мені, в мої рядки, Металу вашого хоч краплю!.. (Федір Ісаєв) |