Доручення (довіреність) — це письмове повноваження, яке видається установою, організацією чи підприємством або окремою особою іншій особі для офіційного пред'явлення при здійсненні юридичних дій, одержанні грошей чи матеріальних цінностей.
Доручення буває особисте і службове.
Особисті доручення найчастіше складаються на одержання грошей. Підпис довірителя має бути завірений керівником установи, організації чи підприємства, де він вчиться або працює. Текст пишеться довільно. Обов'язковими є реквізити: прізвище, ім'я та по батькові довірителя, а також особи, якій видається доручення; зміст дій; назва установи, де виконуються операції; підпис довірителя; дата написання документа та дата засвідчення підпису; кругла печатка.
Наводимо зразки особистого доручення:
Запам'ятайте: прізвища Прокопенко, Іваненко, Максимов, Савенко пишуться відповідно до усталених норм правопису. У прізвищі Луговський пишеться ь, тому що в усіх слов'янських прізвищах, незалежно від походження, у суфіксі -ськ- пишеться ь; слово ім'я пишеться з апострофом;
слова професійно-технічного, виробничо-технологічного пишуться через дефіс;
слово іншомовного походження сума пишеться з одним м згідно з українським правописом;
у словах доручення, управління пишеться два н.
Службові доручення видаються здебільшого на одержання грошових і товарно-матеріальних цінностей, здійснення господарських, транспортних операцій тощо.
Наводимо зразок службового доручення єдиного зразка (на водяному папері):
| 
ДО ПОЧАТКУ 
Святкові
