Міжнародний день без дієт

У цю пору року багато хто з нас починає замислюватись про літні місяці, коли люди оголюють свої тіла, одягаючись в шорти, купальники, безрукавки. Нас починає турбувати «зайва» вага, з’являються думки про те, як би його позбутися, і дієта - перше, що приходить нам в голову. І ось, ми вже займаємося цим і повністю занурюємося в різноманітні дієти.

Давайте сьогодні ми всі зітхнемо з полегшенням. Адже в цей день у нас є вагомі підстави відійти від дієт, що сковують нас, відкинути думки про них і дозволити собі розслабитися. Сьогоднішній день присвятимо тому, щоб забути про свою вагу, припинити нескінченні підрахунки калорій і просто полюбити своє тіло таким, як воно є.

Дієти не завжди допомагають нам досягти бажаної втрати ваги. Дієтологи стверджують, що в середньому люди, які слідують інтенсивним програмам по зниженню ваги, втрачають 10% своєї ваги тільки для того, щоб повернути дві третини цієї ваги вже протягом року, і майже все назад - протягом п’яти років.

Міжнародний день без дієт був створений в 1992 році Мері Еванс Янг. Вона є директором британської групи «Diet Breakers». Після особистого досвіду пережитої нею нервової анорексії вона стала допомагати людям цінувати себе такими, якими вони є, цінувати тіло, яке у них є. Молода британська феміністка стала жертвою анорексії через шкільні знущання, бо її вважали «товстою». Згодом їй вдалося побороти цю небезпечну для життя недугу.

Час минав, і Мері вже керувала курсами управління, допомагаючи іншим жінкам розвивати свій успіх. Вона розповідає у своїй книзі «Розмова про дієту: як мати все це без дієти», коли під час одного з цих курсів в 1991 році вона мимоволі стала свідком розмови між двома жінками, яка її не на жарт роздратувала. Під час перерви на каву вони довго роздумували, чи можуть вони дозволити собі з’їсти печиво: «я з’їм тільки одне», «ні, я не повинна», «так все в порядку». Янг запитала їх: «що, по-вашому, відбудеться, якщо ви будете витрачати стільки ж часу і сил на свою кар’єру, скільки на дієти?»

У травні 1992 року Янг організувала проведення першого Дня без дієт. Спочатку передбачалося, що це буде Національний день без дієт тільки у Великобританії. Однак за тиждень до заходу була проголошена інша подія, Міжнародний день наведення порядку на робочому місці, яка надихнула її зробити це свято також і міжнародним. Перший День без дієт став датою, яку відзначали всього трохи більше десятка жінок. Вони влаштували пікнік у Гайд-парку в Лондоні. Вік присутніх варіювався від двадцяти одного до сімдесяти шести, у всіх були стікери, присвячені цій події. Але незабаром почався дощ, і Мері довелося перенести пікнік до себе додому.

До 1993 року жінки в багатьох інших країнах також планували святкувати Міжнародний день без дієт. Американці, особливо з Каліфорнії, Техасу, Нью-Мексико і Арізони, були стурбовані тим, що ця дата співпала зі святкуваннями Сінко де Майо в південних штатах. Для Янг не мало особливого значення, коли саме призначити дату заходу, і Мері погодилася перенести її на 6 травня. За випадковим збігом це був її день народження.

Ініціатива стрімко знайшла відгук в США, Канаді, Австралії, Новій Зеландії, Індії, Ізраїлі, Данії, Швеції та Бразилії.

З 1998 року Міжнародний день без дієт став проводитися спільно з International Size Acceptance Association і National Organisation for Women, які спонсорують подібні дні.

Зараз День без дієт навіть рекомендується в якості маркетингової техніки для власників ресторанів. Їм рекомендується пропонувати своїм клієнтам особливе меню і включати в нього «поблажливі» ласощі. Проводяться кампанії по здоровому харчуванню.

Символом Міжнародного дня без дієт є блакитна стрічка.